Що робити, якщо перфекціонізм є, ідеалу немає, а вам хочеться просто нормально жити?

image

Сучасні науковці розрізняють два типи перфекціонізму: негативний і позитивний — іншими словами, здоровий і патологічний.

Щоб перетворити мінус на плюс, важливо поєднувати свої лідерські якості та прагнення до досконалості зі здоровим глуздом і раціональністю.

Ми підготували для вас дієві рекомендації для роботи з перфекціонізмом.

Найкраща точка старту в подоланні будь-якої проблеми — мотивація до змін.

Щоб подолати перфекціонізм, важливо усвідомити, навіщо вам це потрібно. Проаналізуйте й випишіть усі плюси та мінуси.

Можливо, ви здивуєтеся, коли побачите, що труднощів значно більше, ніж переваг. Щойно ви це усвідомите й приймете, змінюватися стане набагато легше.

Як і багато людей, ви, ймовірно, думаєте, що все треба робити на 100% або що помилятися в жодному разі не можна — чи маєте інші подібні думки та переконання перфекціоніста.

Більше контенту в нашому додатку

Ви бачите лише частину контенту. У додатку ви знайдете безліч інтерактивних статей. А також психологічні тести з відстеженням динаміки стану, щоденник, журнал автоматичних думок та багато іншого!

banner_image

Дуже важливо ставити такі думки під сумнів і працювати з ними.

Як саме? Корисно продовжувати вести щоденник автоматичних думок: там ви зможете виявляти ці ідеї, перевіряти їх на реальність і давати їм раціональну відповідь.

image

За свою кар’єру я промахнувся понад 9000 разів. Я програв майже 300 ігор. 26 разів мені довіряли вирішальний кидок — і я промахнувся. Я зазнавав невдач знову і знову. Саме тому я досяг успіху.

Майкл Джордан

ok
Які в мене є докази, що підтверджують цю думку або переконання?
ok
Чи корисна ця думка?
ok
Чи є інші способи думати про цю ситуацію або про себе?
ok
Чи не звинувачую я себе даремно?
ok
Що або хто ще зробив внесок у цю ситуацію?
ok
Чи справді це під моїм контролем?
ok
Чи не дотримуюся я необґрунтованих або подвійних стандартів?
ok
Чи є це реалістичним очікуванням?

Ці запитання допомагають перевірити переконання: підтвердити його, уточнити або спростувати й сформулювати альтернативне переконання.

Запитайте себе: якщо зроблю ідеально — то що? А якщо не зроблю ідеально — то що? Спробуйте розібратися, що стоїть за вашим перфекціонізмом. Можливо, вам страшно, що вас відкинуть? Можливо, боїтеся публічних насмішок? А може, за перфекціонізмом ховається жага визнання?

Коли ви зрозумієте, що стоїть за перфекціонізмом, запитайте себе: чи справді ви закриваєте ці страхи й потреби з його допомогою?

От написали ви звіт ідеально, здали його — і що? Тепер зовсім не страшно, що від вас відвернуться? От виступили ви ідеально, вам поаплодували — і все, вам достатньо цих овацій від натовпу незнайомців?

Найімовірніше, відповідь буде негативною. Ви досягли ідеалу, на якийсь час відчули ейфорію — а далі знову в цю гонитву.

Перфекціоністи часто мислять категоріями «усе або нічого», «успіх або провал», «зроби ідеально або не берися взагалі».

Такий підхід нереалістичний. Озирніться й запитайте себе: скільки речей у світі відповідають категорії «усе або нічого»? Ваші стіни абсолютно чисті? Чи є на них бодай трохи бруду?

Чи знаєте ви людину, яка абсолютно спокійна й упевнена в собі? Чи має ваша улюблена акторка досконалу красу — чи все ж у неї є недоліки?

У житті рідко щось дається без помилок і невдач.

Ніхто не народжується майстром — ми вчимося, пробуємо, помиляємося й поступово вдосконалюємося.

Тож дозвольте собі бути неідеальними, робити щось не до кінця, помилятися. Помилки — не вороги, а помічники на шляху до успіху. Частіше згадуйте прислів’я: «Не помиляється той, хто нічого не робить».

Не варто одразу відмовлятися від усіх ідеалів — це може бути надто різкою зміною.

Почніть із малого: оберіть один, найменш значущий для вас ідеал і спробуйте від нього відмовитися. Поспостерігайте за результатом.

Світ не обвалиться, якщо ви зробите щось неідеально. Близькі не відвернуться від вас, ви не станете жахливою людиною.

Найімовірніше, з неідеальним результатом ви впораєтеся значно легше, ніж здається. Пам’ятайте: один експеримент не дає повної картини — потрібна системність.

Щотижня або щомісяця відмовляйтеся від одного ідеалу й спостерігайте за реакцією. Прислухайтеся до себе й рухайтеся в комфортному темпі.

Записуйте і великі, і маленькі успіхи — значущі й не дуже. Щодня. Перфекціонізм любить поразки, і коли ви вкотре скажете собі: «У мене ніколи нічого не виходить», одразу після цього відкрийте нотатник і прочитайте, як багато вам уже вдалося.

Це означає, що, оцінюючи дію, ви зосереджуєтеся радше на процесі, а не на результаті.

Уявіть, що ви — водій і щодня їздите з точки А в точку Б. В одні дні на світлофорах здебільшого зелене світло — і ви швидко дістаєтеся місця. А в інші дні постійно натрапляєте на червоне, стоїте в заторах — і поїздка займає значно більше часу.

Ваші водійські навички не змінюються, тож чому б щодня не відчувати однакове задоволення від тієї роботи, яку ви робите? Спробуйте подивитися на речі інакше — не намагаючись виконувати свою роботу чи будь-яку дію ідеально.

Наприклад, будучи студентом, можна ставити перед собою такі процес-орієнтовані цілі:

ok
відвідувати заняття;
ok
уважно слухати й робити нотатки;
ok
ставити доречні запитання;
ok
присвячувати кожному предметові визначений час;
ok
кожні два-три тижні перечитувати записи, зроблені під час занять.

Усі ці процеси ви можете контролювати, тож успіх гарантований. А підсумкова оцінка чи результат, навпаки, не завжди під вашим контролем.

Підсумок залежить від того, як почувається викладач цього дня, наскільки добре впоралися інші студенти, які критерії він застосовує тощо.

Вона спирається на простий факт: більшість із нас прагне досконалості, щоб досягти успіху в житті. Можливо, вам і не спадало на думку, що ви можете стати значно успішнішими, якщо трохи знизите стандарти.

Наприклад, один відомий психотерапевт колись писав свою першу наукову статтю понад два роки.

Вона була чудовою й вийшла друком. Але за той самий час його колеги написали й опублікували набагато більше таких самих якісних робіт. Тоді він задумався: що краще — мати одну статтю з 98% «досконалості» чи 10 статей по 80% «досконалості»?

У другому випадку продуктивність була б вищою, і він міг би випередити колег. Це усвідомлення підштовхнуло психотерапевта пом’якшити свої стандарти.

У результаті його продуктивність зросла, а задоволення від роботи підвищилося.

Виконати кілька завдань добре може бути ефективніше, ніж зациклюватися на створенні ідеального продукту з великим стресом.

Робота з переконаннями полягає в тому, щоб їх усвідомити, осмислити наслідки, знайти джерела й завершити все формулюванням нових, альтернативних переконань.

По суті, наше завдання — допомогти «нормалізувати» різні прояви «недосконалості» (помилки, промахи), прийняти ідею власної недосконалості та недосконалості інших людей.

ok
Я/інші/світ мають бути ідеальними
ok
Якщо не ідеально, то погано
ok
Якщо погано, то від мене відвернуться/мене не визнають/я не впораюся
ok
Вчуся й зростаю
ok
Достатньо хороша
ok
Заслуговую на любов і повагу, навіть якщо я не ідеальна
ok
Теж люди — зі своїми перевагами й недоліками
ok
Не завжди будуть мене схвалювати, і це нормально
ok
Вчитися на своїх помилках
ok
Ставати кращим
ok
Проявляти стійкість і не здаватися

Запишіть свої нові переконання й упроваджуйте їх у життя.

Ви можете написати їх на стікері й прикріпити на холодильник, занести в нотатки на телефоні або створити з ними зображення й установити на робочий стіл.

Читайте ці твердження щодня — хоча б один раз, а краще частіше. Це допоможе вам «переналаштувати» мислення й замінити нездорові переконання на більш адаптивні.

На щастя, перфекціонізм — не вирок.

Невеликими кроками — самостійно або з підтримкою фахівця — ви можете вивести перфекціонізм на здоровий рівень. Для цього важливо вчитися любити себе безумовно й щодня піклуватися про себе.

Читайтеінші статті