Чи можуть ірраціональні переконання бути корисними?

image

У попередніх розділах ми приділяли багато уваги руйнівним думкам і переконанням. Це закономірно: саме вони помітно погіршують емоції, поведінку та загальне самопочуття.

Звідси виникає запитання: чи справді всі переконання шкідливі, і чи можуть деякі з них приносити користь?

Найчастіше негативні переконання активуються у стресовій ситуації, у пригніченому стані або під час депресії, а також за подій, які ніби підтверджують ці переконання.

Наприклад, якщо в людини є переконання «Я ні на що не здатний», то після провалу на іспиті або зауваження керівника воно, найімовірніше, активується.

Тоді людина починає сприймати те, що відбувається, крізь призму цього переконання, навіть якщо такий погляд нелогічний і не відповідає фактам.

Однак це не означає, що всі переконання однаково погані й позбавлені користі.

У менш напружених обставинах або в більш ресурсному стані може «вмикатися» й підтримувальне переконання, наприклад: «Я достатньо здібний».

Більше контенту в нашому додатку

Ви бачите лише частину контенту. У додатку ви знайдете безліч інтерактивних статей. А також психологічні тести з відстеженням динаміки стану, щоденник, журнал автоматичних думок та багато іншого!

banner_image

Тож на запитання «Чи всі переконання шкідливі?» відповідь — ні, не всі.

Коли говоримо про «користь» ірраціональних переконань, усе складніше, ніж здається на перший погляд — розберімося.

Іноді може здаватися, що такі переконання підштовхують до досягнень; однак це радше поширена омана, ніж реальність.

Для ясності згадаємо три рівні: автоматичні думки, проміжні переконання та глибинні переконання.

Уявімо, що в молодого чоловіка на ім’я Джон є глибинне переконання: «Я ні на що не здатний», а проміжне — «Я завжди маю бути успішним».

З одного боку, звучить непогано: прагнення до успіху — гідна мета, якщо це гнучке бажання, а не жорстке правило.

Можна подумати, що таке переконання корисне: ніби воно підсилить мотивацію, приведе до досягнень і цілеспрямованості.

Тоді робота здається надважливою і ніби має самі лише плюси.

Але подивімося глибше.

Якщо це справді жорстке проміжне переконання, а не просто бажання, воно, найімовірніше, виявиться руйнівним, бо вкорінене в глибинній установці про власну неспроможність. У такому разі робота для Джона стає копінг-стратегією (про копінг-стратегії ми поговоримо в наступних розділах).

image

Оскільки людина може лише любити або ненавидіти свою роботу, вона має бачити її наслідки. Трудоголіки ж просто забувають, що існують не для роботи, а робота — для них.

Лев Толстой

Коротко: копінг-стратегія — це спосіб реагувати на стрес через думки, почуття або поведінку.

Простіше кажучи, Джон прагне бути успішним (проміжне переконання), щоб не відчувати себе «нездатним» (глибинне переконання). Фокус на роботі стає способом уникнути болісного відчуття себе.

Це руйнівно, бо будь-яка серйозна складність на роботі — провал проєкту, затримка в кар’єрі або звільнення — може різко зіткнути Джона з глибинним переконанням про власну неспроможність, що переживається як «внутрішній апокаліпсис».

Наслідки — погіршення стану, апатія, саморуйнівна поведінка і навіть депресія.

Тепер потенційні «плюси» вже не виглядають переконливо, правда?

Виходить, переконання «Я завжди маю бути успішним» радше шкідливе: помилки неминучі, а за такої жорсткості кожна з них буде «доводити» глибинну неспроможність і ще сильніше її закріплювати.

Важливо пам’ятати: переконання — це ідея, яку можна переосмислити й зробити кориснішою. Це помітно покращує якість життя — і саме цього навчає когнітивно-поведінкова терапія.

Читайтеінші статті