Тепер ми розуміємо: психологічний стан людини тісно пов’язаний із її мисленням. У стані депресії ми схильні викривляти факти — ніби дивимося на світ крізь сіре скло: він здається менш яскравим, ніж крізь прозоре.
Депресія спотворює нашу здатність бачити світ об’єктивно, додаючи до сприйняття те, що не сприяє ані психологічному благополуччю, ані оптимізму. Сьогодні поговоримо про деякі з цих особливостей.
Йдеться про когнітивні викривлення, також відомі як помилки мислення — ключовий елемент когнітивно-поведінкової терапії.
Щоб зрозуміти когнітивні помилки, розберімося, що таке когніція. Це здатність пізнавати, осмислювати й обробляти інформацію, яку ми отримуємо через органи чуття.
Когніція допомагає нам сприймати, розуміти й запам’ятовувати навколишній світ, а також ухвалювати рішення й розв’язувати проблеми.
Коротко кажучи, когніція — це пізнавальний процес, який включає думки, образи та уявлення.
Отже, когнітивні викривлення — це помилки мислення, що виникають під час обробки інформації мозком і заважають міркувати логічно.
Більше контенту в нашому додатку
Ви бачите лише частину контенту. У додатку ви знайдете безліч інтерактивних статей. А також психологічні тести з відстеженням динаміки стану, щоденник, журнал автоматичних думок та багато іншого!
Це викривлення у трактуванні подій, коли уявлення людини про реальність не збігається з фактами й самою дійсністю.
Якщо наше мислення загрузло у викривлених символічних значеннях, нелогічних міркуваннях і хибних інтерпретаціях, ми стаємо сліпими й глухими до реальності.
Аарон Бек
У нашому застосунку ми зібрали найважливіші когнітивні викривлення — їх можна вивчати на відповідній сторінці в щоденнику автоматичних думок.
У цьому курсі ми детально розглянемо три найпоширеніші помилки. Почнемо з викривлення «повинність».
«Повинність» — це жорсткі переконання про те, що щось має або не має відбуватися. Такі переконання породжують вимоги до себе, інших і світу.
Це викривлення надзвичайно поширене: ми вибудовуємо жорстку модель світу — і коли реальність не відповідає цим стандартам, переживаємо негативні емоції.
Приклади «повинності»:
Слова «маю/повинен» ніби не залишають вибору, хоча насправді альтернативи часто існують. «Повинність» створює ілюзію ідеального світу — і щойно ми виходимо за його межі, стикаємося з суворою реальністю.
Це викривлення позбавляє нас вибору, висуваючи умову: або діяти певним чином, або відчувати провину та інші неприємні емоції.
Чим небезпечна «повинність»? За адаптивного, гнучкого мислення невідповідність між уявленнями й реальністю не стає проблемою, адже людина розуміє: не всі бажання здійсненні.
Натомість за дезадаптивного мислення власна модель світу важить більше, ніж реальність. Модель сприймається як абсолют, а реальність — як «неправильна».
Як працювати з цим викривленням? Перший крок — усвідомлення. Стежте за своїми думками й записуйте їх, коли в них звучить «маю», «повинен/повинна», «треба». Це допоможе помітити, як «повинність» впливає на ваші емоції.
Другий крок — спростування. Поставте собі запитання: «Чому я вважаю, що це має бути саме так?» і «Які докази того, що це справді має бути так?»
Третій крок — пошук альтернатив. Замість «маю/повинен» спробуйте сказати «мені хотілося б» або «було б добре». Наприклад:
На завершення запрошуємо вас попрактикуватися в помічанні та пом’якшенні когнітивного викривлення «повинність» у повсякденному житті. Почніть із уважного спостереження за своїми думками й реакціями в різних ситуаціях.
Звертайте увагу на моменти, коли ви схильні вживати слова «маю», «повинен/повинна» або «треба», і ставте собі запитання, щоб оскаржувати ці автоматичні думки.

