Один із типових симптомів депресії — схильність до самозвинувачення, відчуття власної меншовартості, брак відчуття цінності й значущості.
Людина часто вішає на себе ярлики «невдаха», «нікчема», вважаючи себе поганою людиною.
Що тяжча депресія, то нижча самооцінка. Але ви в цьому не самі. Дослідження психолога Аарона Бека показують, що понад 80% людей, які живуть із депресією, відчувають власну нікчемність.
Образ себе в депресії різко змінюється: ви почуваєтеся неповноцінним/неповноцінною, пригніченим/пригніченою, самотнім/самотньою й позбавленим/позбавленою опори. Ви критикуєте себе, свої дії, здібності, своє майбутнє.
Самокритика може проявлятися так:
Більше контенту в нашому додатку
Ви бачите лише частину контенту. У додатку ви знайдете безліч інтерактивних статей. А також психологічні тести з відстеженням динаміки стану, щоденник, журнал автоматичних думок та багато іншого!
Подумайте, як це — жити з таким «привабливим» списком? Щонайменше, нелегко. У депресії людина може без упину критикувати й принижувати себе, навіть не усвідомлюючи цього.
І, звісно, це впливає на емоції, настрій, ставлення до себе й до життя загалом.
Ось чому так важливо працювати над самооцінкою. Подолавши самокритику, можна вплинути й на інші симптоми депресії. Тож почнімо з вашої самооцінки.
Низька самооцінка — це все одно що їхати крізь життя із затягнутим ручним гальмом.
Максвелл Мольц
Низька самооцінка — це лупа, яка збільшує всі ваші помилки й невдачі до масштабу суцільного провалу.
Розгляньмо це на прикладі діалогу людини в депресії з психологом:
На цьому прикладі видно, як невелике зауваження керівника сприймається як доказ нікчемності Каті та прогнозує їй не надто світле майбутнє.
Отже, дрібні промахи сприймаються як трагедія, коли ми в депресії. У такому стані нам часто складно мислити реалістично й логічно.
Натомість ми переконані у власній неповноцінності та марності — і переконуємо в цьому інших, красномовно демонструючи свої «недоліки» й наполегливо твердячи про власну неспроможність.
По-перше, важливо усвідомити: свою цінність неможливо «заслужити». Успіх, звісно, може приносити задоволення, але не щастя. А самооцінка, що тримається на досягненнях, — це псевдосамооцінка, вона нереалістична.
Багато успішних, але нещасних людей, які страждають на депресію, теж вважають себе нікчемами. Підтвердженням цього є відомі особистості, у яких, здавалося б, було все: кар’єра, гроші, слава, талант — але вони вчинили самогубство.
Більшість людей із депресією насправді здатні на багато що: можуть бути талановитими, привабливими, цікавими, оточеними любов’ю та турботою близьких.
Але це не допомагає, бо їм бракує любові й поваги до себе. Саме ваше відчуття власної значущості визначає, як ви себе почуваєте.
Дуже важливим кроком на цьому шляху буде уважно придивлятися до того, що ви думаєте й говорите про себе.
Коли ви знову й знову твердитимете про свою непридатність до чогось або негативно оцінюватимете себе, свої вчинки чи свій досвід, спробуйте знайти реальні докази цього. Часто ці «докази» ірраціональні й беззмістовні.
По-друге, варто замінити самокритику на самокорекцію.
Коли ви вчитеся чогось нового — наприклад, нової мови — викладач не б’є вас книжкою по голові й не каже, який ви дурний/дурна, якщо ви не знаєте часів чи правил.
Бо це був би поганий викладач із неефективною методикою навчання. І так ви навряд чи захотіли б та змогли б вивчити нову мову.
На жаль, часто ви самі для себе стаєте таким поганим учителем, критикуючи, а не коригуючи.
Тож замість критики спробуйте поставити собі такі запитання: Чи є кращий спосіб зробити це? Як я можу його реалізувати? Чого мені ще варто навчитися?
По-третє, щоразу, коли ви критикуєте себе, уявіть, що так само критикуєте інших. Чи були б ви такими ж грубими й різкими з іншими, як із собою?
Почніть висувати такі самі вимоги до своїх близьких і друзів. Але будьте максимально чесні. І коли ви почнете це робити, ви зрозумієте, наскільки насправді несправедлива ваша критика.
Ваша самооцінка — один із головних рушіїв під час постановки життєвої мети та подальшого її досягнення.
За заниженої самооцінки ви недооцінюєте свої можливості, позбавляючи себе права на щастя.
Щоб змінити ситуацію, потрібно змінювати звички мислення, свою поведінку й маленькими кроками йти до здорової самооцінки — приймаючи невдачі та помічаючи найменші успіхи.
І ми хочемо підтримати вас на цьому непростому шляху, вселити надію, допомогти обрати посильні завдання й зосередитися на них. Для цього ми розберемо кілька ефективних технік у наступних розділах.

